З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ!
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України – головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Прийняття Основного Закону України мало величезне політичне та правове значення як для національного державотворення, так і для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства.
Конституція України — національний скарб, вона відображає нашу багату історію, глибоке історичне коріння, тяглість ідей та цінностей, європейську зорієнтованість українського конституціоналізму. Цей документ є основним законом і моральним орієнтиром для громадян України, норми його закріплює незмінний уродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу.
Конституція України була визнана Венеціанською комісією однією з найдемократичніших в Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.
У преамбулі Конституції визначено, що Україна є правовою державою, яка заснована на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, заборони будь-якої дискримінації. Конституція України зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою.
Попри тривалий досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українцям завжди були властиві волелюбність і прагнення до народовладдя. Це робить нас частиною демократичної Європи та кардинально відрізняє від росії, інших авторитарних і тоталітарних режимів.
Укладений у 1710 році у місті Бендери історичний документ, який скорочено називають Конституцією Пилипа Орлика або Бендерською конституцією, став першою європейською конституцією в сучасному розумінні цього поняття.
Конституція Орлика багато в чому випередила ідеї Французької (1789-1799) та Американської (1765-1791) революцій та американської і першої французької конституції 1791 року. Зокрема, український документ передбачав обмеження влади глави держави; поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову гілки; правову регламентацію відносин у державі. Крім того, особливий зв’язок встановлювався з правами і свободами простих мешканців України від московії.
Москва вже тоді прагнула довести на увесь світ, що Україна як держава ніколи не існувала. Але саме Конституція Пилипа Орлика було предтечею створення першої Української Народної Республіки у українському парламенті, проголошено поняття «вільного ладу» з демократичним устроєм, соціальними, політичними та соціальними засадами.
Документом, що вперше в історії України закріпив на законодавчому рівні форму устрою, права і вільності УНР був прийнятий 29 квітня 1918 року, в останній день
існування Центральної Ради, тож, на жаль, не мав шансів бути втіленим в життя.
Проте Конституція УНР зробила історичний внесок у розвиток конституціоналізму — проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність УНР, суверенне право в якій належить народові (всім разом громадянам), територія якої неподільна і без згоди 2/3 парламенту не може змінюватись кордон, а також рівність прав громадян і демократичні свободи. Закладався поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову; утверджувалися основи децентралізації: адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням; підтверджувалися права національних меншин.
Історичний розвиток вітчизняного конституційного права свідчить про споконвічне прагнення Українського народу будувати власну державність на основі демократії, верховенства права, рівності громадян, незалежності, територіальної цілісності своєї держави та європейського цивілізаційного вибору. Нам це вдалося, Україна стала незалежною європейською державою. А положення щодо стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО нині закріплено в Основному Законі.
Свій цивілізаційний вибір ми вкотре в нашій історії змушені відстоювати у збройній боротьбі проти московської агресії. І в цьому цивілізаційному зіткненні українці боронять свою землю не лише від тоталітарного кремлівського режиму, а й від безправного, обдуреного, але водночас у своїй переважній більшості агресивного та імперськи налаштованого населення росії.
В умовах нашої боротьби і на тлі нелюдських злочинів окупантів, цінності, закладені в Основному Законі, для кожного українця набувають ще вагомішого і більш глибинного змісту.
У Конституції закріплено суверенітет Української держави на всій її території, яка є недоторканною, захист якого є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Конституційний обов’язок щодо захисту України, її незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів, забезпечення економічної та інформаційної безпеки йде від серця кожного українця, виходить з глибин нашої історії та передається з покоління в покоління. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці впродовж вже понад 10 років війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України.
Ми протистоїмо жорстокому та віроломному агресору, який зневажає усі норми права та моралі, навіть підписані ним же міжнародні договори та власні закони. За підтримки міжнародного співтовариства ми неухильно наближаємо нашу Перемогу, результатом якої буде притягнення до міжнародно-правової відповідальності держави-терориста. А цивілізований світ отримає шанс на встановлення стійкого миру та успішну реконструкцію глобальної системи колективної безпеки.